безпричальний
БЕЗПРИЧА́ЛЬНИЙ, а, е, діал.
Безпритульний.
– Я хочу стати за няньку або за економку, бо я, бачте, безприхильна й безпричальна удова (І. Нечуй-Левицький);
* Образно. Ось налетіла [думка] одна промениста, як метеор безпричальна, вогниста, і пролетіла... її не спинить... (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безпричальний — безприча́льний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- безпричальний — -а, -е, діал. Безпритульний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безпричальний — БЕЗДО́МНИЙ (який не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНІЙ (який не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ, БЕЗПРИХИ́ЛЬНИЙ діал., БЕЗПРИЧА́ЛЬНИЙ діал. (позбавлений домашнього притулку, родинної опіки). Словник синонімів української мови
- безпричальний — БЕЗПРИЧА́ЛЬНИЙ, а, е, діал. Безпритульний. — Я хочу стати за няньку або за економку, бо я, бачте, безприхильна й безпричальна удова (Н.-Лев., IV, 1956, 277); *Образно. Ось налетіла [думка] одна промениста, як метеор безпричальна, вогниста і пролетіла… її не спинить… (Л. Укр., І, 1951, 271). Словник української мови в 11 томах
- безпричальний — Безпричальний, -а, -е Безпріютный, одинокій. Оттак живу я сама безпричальна — ні роду, ні чоловіка. Павлогр. у. Словник української мови Грінченка