безпрограшний

БЕЗПРО́ГРАШНИЙ, а, е.

1. Який обов'язково забезпечує виграш, не дає програшу.

Вів [Дорош] безпрограшний торг, вдавав безжурність, а голову дужче й дужче стискав невидимий обруч, і мучила його якась таємниця (Ю. Мушкетик);

На вечорі влаштовували безпрограшну лотерею, розігрувались різноманітні речі: графіка художників, рукописи поетів (із журн.);

Безпрограшна позика.

2. перен. Вигідний, зручний, безпечний.

На кінець XIV ст. вичерпало свою ефективність таке грізне і безпрограшне знаряддя економічного тиску, як торгова блокада (з наук. літ.);

І начальству доповів, і зайвого нічого не сказав. Позиція безпрограшна тільки з погляду застійного періоду (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпрограшний — безпро́грашний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безпрограшний — -а, -е. Який обов'язково забезпечує виграш, не дає програшу. Безпрограшна позика. Безпрограшна лотерея. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безпрограшний — БЕЗПРО́ГРАШНИЙ, а, е. Який обов’язково забезпечує виграш, не дає програшу. Безпрограшна позика; Безпрограшна лотерея. Словник української мови в 11 томах