1. Словник української мови у 20 томах

безп'ятий

БЕЗП'Я́ТИЙ, а, е.

1. Який не має п'яти, п'ят.

Спочатку понатягав старі безп'яті шкарпетки так, щоб не виглядала боса нога і ніде не мулило, тоді обгорнув онучі поверх черевиків… (Григір Тютюнник).

2. у знач. ім. безп'я́тий, того, ч., фольк. Нечиста сила, чорт.

Знаєте, за третім разом, як я гукнув: вийди до мене, безп'ятий, я тобі в ніжки уклонюся, до смерті слугою твоїм буду!.. А він – і тепер моторошно – зайцем мимо мене… (І. Карпенко-Карий);

Найбільше ж у нашому селі доводилось воювати з нечистою силою дядьку Миколі. Де він тільки не ловив її. І в комині, .. і в тих мірках-солом'яниках, якими безп'ятий наміряє горобців на вечерю (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безп'ятий — -а, -е. Який не має п'ят. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безп'ятий — див. чорт Словник синонімів Вусика
  3. безп'ятий — Безп'ятий, -а, -е 1) Не имѣющій пятокъ, безпятый. Панич маленький в курточці, безп'ятий. Чуб. І. 19. 2) Употребл. какъ сущ чортъ. Словник української мови Грінченка