1. Словник української мови у 20 томах

безрадний

БЕЗРА́ДНИЙ, а, е, діал.

Безпорадний.

Цар Валтасар сильно перестрашився, а його ясність змінилася на ньому, і його вельможі були безрадні (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Всі вояки оніміли з переляку і стояли з карабінами в руках, безрадні, як барани, призначені на заріз (І. Франко);

Син схилив голову вниз і почав тихо плакати. Старий був безрадний (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безрадний — безра́дний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. безрадний — див. БЕЗПОРАДНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. безрадний — -а, -е, діал. Безпорадний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безрадний — див. беззахисний; слабодухий Словник синонімів Вусика
  5. безрадний — БЕЗРА́ДНИЙ, а, е, діал. Безпорадний. Всі вояки оніміли з переляку і стояли з карабінами в руках, безрадні, як барани, призначені на заріз (Фр., VI, 1951, 453); Син схилив голову вниз і почав тихо плакати. Старий був безрадний (Коб., II, 1956, 104). Словник української мови в 11 томах