1. Словник української мови у 20 томах

безрелігійний

БЕЗРЕЛІГІ́ЙНИЙ, а, е.

Не пов'язаний з релігією.

Богословські орієнтації на активне включення людини у вирішення злободенних проблем розглядаються як основа для зростання цієї активності, але вже на безрелігійному ґрунті (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безрелігійний — безрелігі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безрелігійний — -а, -е. У якому немає (не було) релігії. || Не пов'язаний з релігією. Безрелігійне християнство — теологічна концепція християнства, прихильники якої відмовляються від ідеї бога і вбачають сутність християнства в любові до ближнього. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безрелігійний — див. безконфесійний, атеїст Словник чужослів Павло Штепа
  4. безрелігійний — БЕЗРЕЛІГІ́ЙНИЙ, а, е. У якому немає (не було) релігії. В сиву давнину на протязі сотень тисяч років тривав безрелігійний період (Наука.., 9, 1962, 58); // Не пов’язаний з релігією. Словник української мови в 11 томах