безрогість
БЕЗРО́ГІСТЬ, гості, ж.
Природжена чи набута відсутність рогів у тварин (про овець, кіз і т. ін.); комолість.
Безрогість – породна ознака, але вона не зв'язана з продуктивністю тварин (з наук. літ.);
Системою селекційної роботи у Ковельському племпідприємстві було поєднання в генотипі цінних якостей вихідних порід: лімузинської – висока енергія росту, високорослість, велика жива маса; абердин-ангуської – безрогість, легкість отелень, плодючість, невибагливість до кормів; герефордської – витривалість, міцність конституції, спокійний норов; місцевої худоби – молочність, пристосованість до природно-кліматичних умов зони (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безрогість — -гості, ж. Природжена чи набута відсутність рогів у тварин; комолість. Великий тлумачний словник сучасної мови