безрогість

БЕЗРО́ГІСТЬ, гості, ж.

Природжена чи набута відсутність рогів у тварин (про овець, кіз і т. ін.); комолість.

Безрогість – породна ознака, але вона не зв'язана з продуктивністю тварин (з наук. літ.);

Системою селекційної роботи у Ковельському племпідприємстві було поєднання в генотипі цінних якостей вихідних порід: лімузинської – висока енергія росту, високорослість, велика жива маса; абердин-ангуської – безрогість, легкість отелень, плодючість, невибагливість до кормів; герефордської – витривалість, міцність конституції, спокійний норов; місцевої худоби – молочність, пристосованість до природно-кліматичних умов зони (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безрогість — -гості, ж. Природжена чи набута відсутність рогів у тварин; комолість. Великий тлумачний словник сучасної мови