безсердечність
БЕЗСЕРДЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до безсерде́чний.
Стару попелясту гуску забив хворостиною в шкоді сусід і у варварській безсердечності прип'яв бездушного трупа за лапу до тої ж хворостини (І. Франко);
Хоч і знав я запопадливість хоробливу, ощадність і безсердечність своєї матері – однак.., що вона допускалася найгрубшого лихварства, .. – я не міг сподіватися (О. Кобилянська);
Никодим Стельмашенко, по словам Ося, був чоловік без всякого серця. Мало того, що без серця, а він цю безсердечність любив, тішився нею (В. Винниченко);
Ця дика, неймовірна дитяча безсердечність, нещадність до беззахисної тварини вивели мене з рівноваги (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безсердечність — безсерде́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- безсердечність — [беизсеирдечн'іс'т' і беис:еирдечн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- безсердечність — -ності, ж. Абстр. ім. до безсердечний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безсердечність — БЕЗСЕРДЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безсерде́чний. Стару попеласту гуску забив хворостиною в шкоді сусід і у варварській безсердечності прип’яв бездушного трупа за лапу до тої ж хворостини (Фр. Словник української мови в 11 томах
- безсердечність — Безсердечність, -ности ж. Безсердечіе, жестокосердіе. К. Кр. 17. Словник української мови Грінченка