1. Словник української мови у 20 томах

безсторонньо

БЕЗСТОРО́ННЬО.

Присл. до безсторо́нній.

Він полюбив їх [книги] глибоко й безсторонньо, як сліпець сліпців (В. Підмогильний);

Опоненти сиділи спокійно, безсторонньо, – вони вже давно підготувалися до виступу (М. Руденко);

Йому [Вечірці] коштувало надто багато сил виступити отако – спокійно, безсторонньо, мовби аж байдуже (Ю. Мушкетик);

Потім, коли я почав більш безсторонньо судити себе, я зрозумів, що Россі не міг сказати нічого іншого (з мемуарної літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безсторонньо — безсторо́нньо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безсторонньо — Присл. до безсторонній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безсторонньо — Безсторо́нньо, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. безсторонньо — БЕЗСТОРО́ННЬО. Присл. до безсторо́нній. Опоненти сиділи спокійно, безсторонньо, — вони вже давно підготувалися до виступу (Руд., Остання шабля, 1959, 348); Потім, коли я почав більш безсторонньо судити себе, я зрозумів, що Россі не міг сказати нічого іншого (Моє життя в мист., 1955, 182). Словник української мови в 11 томах