1. Словник української мови у 20 томах

безсуперечно

БЕЗСУПЕРЕ́ЧНО.

Присл. до безсупере́чний.

Досі вона [дочка] безсуперечно виконувала всі його вимоги (В. Канівець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безсуперечно — безсупере́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безсуперечно — Присл. до безсуперечний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безсуперечно — див. обов'язково Словник синонімів Вусика
  4. безсуперечно — Безсупере́чно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. безсуперечно — БЕЗСУПЕРЕ́ЧНО. Присл. до безсупере́чний. Словник української мови в 11 томах
  6. безсуперечно — Безсуперечно нар. Безспорно. Словник української мови Грінченка