безталанність

БЕЗТАЛА́ННІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до безтала́нний.

Історія людських хвороб та їх лікування не може поскаржитися на безталанність давніх зцілювачів (з навч. літ.);

Безталанність безпритульних дітей наприкінці XX ст. знову стала соціальним болем України (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me