1. Словник української мови у 20 томах

безтілесний

БЕЗТІЛЕ́СНИЙ, а, е.

Який не має тіла, плоті; нематеріальний.

Ніби безтілесний дух, з виразом найбільшого напруження на лиці, перейшов ключник увесь коридор від кінця до кінця (І. Франко);

Став він для неї не живою істотою, не чоловіком, а спогадом, безтілесною тінню людини, чия поява лякає, а не тішить (З. Тулуб);

Одяг на сонці просвічувався, і чоловік здавався безтілесним (В. Близнець);

Началом всіх начал даосизм вважає Дао. Воно безтілесне й безіменне, порожнє і невичерпне, безмежне і вічне (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безтілесний — безтіле́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безтілесний — Безплотний, безтільний, нематеріальний, неземний, ефірний; (дух) примарний, нереальний. Словник синонімів Караванського
  3. безтілесний — -а, -е. Який не має тіла, плоті; нематеріальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безтілесний — див. легкий; худий Словник синонімів Вусика
  5. безтілесний — БЕЗТІЛЕ́СНИЙ (позбавлений матеріальної оболонки, який не має тіла, плоті), БЕЗПЛО́ТНИЙ книжн. Став він для неї не живою істотою, не чоловіком, а спогадом, безтілесною тінню людини (З. Тулуб); Стара жінка мовчки поралась біля свого багаття.. Словник синонімів української мови
  6. безтілесний — БЕЗТІЛЕ́СНИЙ, а, е. Який не має тіла, плоті; нематеріальний. Ніби безтілесний дух, з виразом найбільшого напруження на лиці, перейшов ключник увесь коридор від кінця до кінця (Фр. Словник української мови в 11 томах