безформний
БЕЗФО́РМНИЙ, а, е.
1. Який не має певної форми, чітких обрисів.
Поміж величезними .. деревами головної алеї звисала рання мряка великими безформними шматами (О. Кобилянська);
Погруддя рветься з безформного граніту, пальці стискають чоло, а на обличчі – мука (В. Дрозд);
Друга група речовин – це тіла аморфні, або безформні (з наук.-попул. літ.);
// перен. Неясний, невиразний.
У грудях [Івана] повзла невиразна, безформна невдоволеність (М. Коцюбинський);
Вона [Марта] вже нічого не розуміла до ладу, тільки безформне, палюще відчуття їй лишилося (В. Підмогильний).
2. лінгв. Неоформлений, який не має у своїй будові показників певних граматичних категорій.
З повнозначними частинами мови змикаються також безформні, незмінні слова, що служать у реченні для виявлення присудковості (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- безформний — безфо́рмний прикметник Орфографічний словник української мови
- безформний — -а, -е. 1》 Який не має певної форми, чітких обрисів. Безформний тулуб. || Неясний, невиразний. 2》 лінгв. Неоформлений, який не має у своїй будові показників певних граматичних категорій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безформний — БЕЗФО́РМНИЙ (про фізичні тіла — який не має певної форми, чітких обрисів), АМО́РФНИЙ книжн. НЕВИРА́ЗНИЙ (який не чітко виділяється, якого погано видно), НЕЧІТКИ́Й, НЕЯ́СНИ́Й, БЕЗФО́РМНИЙ, РОЗПЛИ́ВЧАСТИЙ (РОЗПЛИ́ВЧАТИЙ рідше), ПЛИВКИ́Й... Словник синонімів української мови
- безформний — Безфо́рмний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безформний — БЕЗФО́РМНИЙ, а, е. 1. Який не має певної форми, чітких обрисів. А поміж величезними.. деревами головної алеї звисала рання мряка великими безформними шматами (Коб., І, 1956, 332); Друга група [речовин] — це тіла аморфні, або безформні (Наука.. Словник української мови в 11 томах