безцінь
БЕ́ЗЦІНЬ, рідко БЕ́ЗЦІН:
◇ (1) За бе́зцінь (рідко за бе́зцін, за безці́нок) – дуже дешево, майже дарма.
Прийдеться своє продавати – за безцінок іде, а в городі що купити треба – ціни не закажеш (Панас Мирний);
У кількох бідніших він позакупляв за безцінок частки поля (І. Франко);
Траплялися в ній [бібліотеці] книжки старі, раритети навіть музейної вартості, випадково куплені за безцінь на базарах (В. Підмогильний);
Порадившись, загнали [Василь і Василиха] в місті швейну машину за безцін (П. Козланюк);
– Знову ж, – вели далі купці, – коли вже продамо ми за безцінок свій товар, то хіба можемо купити, що бажаємо? (С. Скляренко);
Дачники .. за безцінь купують у Городищах старі, полишені хати (В. Яворівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безцінь — бе́зцінь іменник жіночого роду вживається у фразеологічних зворотах Орфографічний словник української мови
- безцінь — -і, ж., рідко безцін, -у, ч. Дуже низька, втратна ціна. За безцінь , рідко За безцін — дуже дешево, майже дарма. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безцінь — Бе́зцінь, -ціні, -ціні, -цінню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безцінь — БЕ́ЗЦІНЬ, рідко БЕ́ЗЦІН: ◊ За бе́зцінь, рідко За бе́зцін — дуже дешево, майже дарма. Старшина часто вдавалась до грубих насильств, примушуючи козаків і селян продавати за безцінь свої землі (Іст. Словник української мови в 11 томах
- безцінь — Безцінь, -ні ж. Безцѣнокъ. Употребл. чаще всего съ предл. за: за безцінь — за безцѣнокъ. За безцінь по'ддає мещанам здобич. К. НС. 103. Овечата, свині, корови — все за безцінь пішло. Мир. Пов. I. 111. Словник української мови Грінченка