безчерепний

БЕЗЧЕРЕПНИ́Й, а́, е́.

1. Який не має черепа.

Безчерепні тварини не мають головного мозку і серця (з наук.-попул. літ.).

2. у знач. ім. безчерепні́, ни́х, зоол. Нижчий тип хордових тварин, які не мають кістяного або хрящоподібного скелета; безхребетні.

Усе тіло безчерепних сегментовано, а чуттєві органи примітивні (з наук.-попул. літ.);

Хордовий безчерепний ланцетник.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me