безілюзорний
БЕЗІЛЮЗО́РНИЙ, а, е.
Який не має ілюзій (у 1 знач.); позбавлений ілюзій.
Дуже скромна, безпафосна картина розповідає про воєнні наслідки крізь співчутливий і безілюзорний погляд на “місто жінок” – зовсім юних і змарнілих (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me