безіндуктивний

БЕЗІНДУКТИ́ВНИЙ, а, е, спец.

Який характеризується відсутністю індукції.

Котушка та безіндуктивний резистор з'єднані послідовно (з наук. літ.);

Безіндуктивний подільник напруги.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безіндуктивний — -а, -е. Який характеризується відсутністю індукції. Великий тлумачний словник сучасної мови