безіндуктивний
БЕЗІНДУКТИ́ВНИЙ, а, е, спец.
Який характеризується відсутністю індукції.
Котушка та безіндуктивний резистор з'єднані послідовно (з наук. літ.);
Безіндуктивний подільник напруги.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безіндуктивний — -а, -е. Який характеризується відсутністю індукції. Великий тлумачний словник сучасної мови