бекас

БЕКА́С, а, ч.

Невеликий болотяний птах родини бекасових із довгим прямим дзьобом.

Бекас – невеличкий болотяний птах, сіренький, з біленьким на пузці пір'ячком, дуже меткий, із дуже довгим дзьобом, довгенькими ногами, зривається з характерним для нього криком... (Остап Вишня);

Батько пропадав цілими днями на полюванні, влучно поціляючи то перепелиць, качок і бекасів, то зайців і лисиць (Б. Антоненко-Давидович);

Майже з-під ніг зірвався бекас і кривулями помчав над водою (О. Копиленко);

Зигзагами злетіли вгору двоє бекасів, і знову зоряна тиша вгніздилась над вогким незатуманеним привіллям (М. Стельмах);

Тундра вся цвіте, тужать канюки, гудуть бекаси (Р. Іваничук);

У мене є кулі на всіх звірів, на диких качок, перепілок, вальдшнепів, бекасів! (М. Малиновська);

Гніздиться бекас на болотах, гніздо влаштовує на купині (з наук. літ.);

Якби птахи могли розуміти людську мову і почули благання людей не селитися на цьому озері, сотні диких качок, лисух, чирків, крячків, бекасів, бузьків, лебедів та іншої дикої водоплавної птиці залишилися б живими (з газ.).