1. Словник української мови у 20 томах

бекати

БЕ́КАТИ, аю, аєш, недок.

1. Кричати, видавати звуки (про кіз, овець).

Ціла отара овець та кіз, ягнят, козенят мекала та бекала (І. Нечуй-Левицький);

Бекали вівці, верещали свині (О. Гончар).

2. розм. Невиразно, нечітко, плутано говорити.

Дячок .. збивався, мекав, бекав, псував святу молитву (Ю. Мушкетик);

Учень бекав біля дошки (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бекати — бе́кати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. бекати — -аю, -аєш, недок. Кричати, видавати звуки, властиві козі, вівці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бекати — див. говорити Словник синонімів Вусика
  4. бекати — МЕ́КАТИ (кричати, видавати звуки, властиві козі, вівці тощо); МЕКЕ́КАТИ, БЕГЕТА́ТИ діал.; БЕ́КАТИ, БЛЕ́ЯТИ діал. (перев. про овець); ПОМЕ́КУВАТИ розм. (раз у раз, стиха). — Док.: ме́кнути, проме́кати, меке́кнути, промеке́кати, бе́кнути. Словник синонімів української мови
  5. бекати — БЕ́КАТИ, аю, аєш, недок. Кричати, видавати звуки, властиві козі, вівці. Ціла отара овець та кіз, ягнят, козенят мекала та бекала (Н.-Лев., І, 1956, 69); Бекали вівці, верещали свині (Гончар, II, 1954, 190). Словник української мови в 11 томах
  6. бекати — Бекати, -каю, -єш гл. 1) Кричать по овечьи, по козьи, блеять. Ціла отара овець та кіз, ягнят, козенят мекала та бекала. Левиц. І. 126. 2) О дѣтяхъ: ревѣть. Словник української мови Грінченка