1. Словник української мови у 20 томах

белетризований

БЕЛЕТРИЗО́ВАНИЙ, а, е, літ.

Дієпр. пас. до белетризува́ти.

Літературна якість сценаріїв, особливо у висвітленні позитивного героя, часто відзначалася невиразністю, збідненістю думки і почуттів, глядачі зустрічалися з наспіх белетризованим або віршованим переказом партійних постанов (з наук.-попул. літ.);

// у знач. прикм.

Вся повість М. Білкуна “Валерій Коваленко” скидається на белетризовану педагогічну лекцію (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. белетризований — белетризо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. белетризований — -а, -е, літ. Дієприкм. пас. мин. ч. до белетризувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. белетризований — БЕЛЕТРИЗО́ВАНИЙ, а, е, літ. Дієпр. пас. мин. ч. до белетризува́ти. Вся повість [М. Білкуна "Валерій Коваленко"] скидається на белетризовану педагогічну лекцію (Рад. літ-во, 3, 1958, 38). Словник української мови в 11 томах