1. Словник української мови у 20 томах

бемкнути

БЕ́МКНУТИ, не, док., розм.

1. Однокр. до бе́мкати.

Бемкнула і довго вібрувала, колишучи нічне повітря, рейка біля контори (І. Рябокляч).

2. Сказати, не зваживши на наслідки, не подумавши.

Хто її пустив, оту чутку? Хто перший бемкнув – не докопаєшся (А. Дімаров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бемкнути — бе́мкнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. бемкнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до бемкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бемкнути — ДЗВОНИ́ТИ (викликати звуки, ударяючи в дзвін, калатаючи дзвінком тощо; видавати дзвін); БО́ВКАТИ розм., БЕ́ВКАТИ розм., БЕ́МКАТИ розм., БА́МКАТИ розм., БО́МКАТИ розм. рідше, БАЛА́МКАТИ діал. (перев. про великий дзвін); ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, ТЕЛЕ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. бемкнути — БЕ́МКНУТИ, не, док., розм. Однокр. до бе́мкати. Бемкнула і довго вібрувала, колишучи нічне повітря, рейка біляконтори колгоспу (Ряб., Жайворонки, 1957, 64). Словник української мови в 11 томах