1. Словник української мови у 20 томах

бензил

БЕНЗИ́Л, у, ч.

Вуглеводневий радикал, що входить до складу деяких хімічних сполук.

До небезпечних відходів виробництва хімічної продукції належить і осмол, який містить хлористий бензил (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бензил — Бензи́л, -зи́лу (хем., benzyl) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)