бензилцелюлоза

БЕНЗИЛЦЕЛЮЛО́ЗА, и, ж., хім.

Простий ефір целюлози та бензилового спирту, який отримують взаємодією лужної целюлози з хлористим бензилом.

Бензилцелюлоза застосовується в основному для виготовлення кабелів (з наук.-техн. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me