бензохінон
БЕНЗОХІНО́Н, у, ч., хім.
Органічна речовина, що використовується як сировина для виробництва гідрохінону, фарбників, а також як окисник і дубильна речовина.
Бензохінон відмивають водою, а отриманий осад після сушки розчиняють в етанолі при температурі 50 °С та фільтрують (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бензохінон — -у, ч. Напростіший хінон, що використовується у виробництві гідрохінону. Великий тлумачний словник сучасної мови