бензоїн

БЕНЗОЇ́Н, у, ч., хім.

Органічна речовина рослинного походження, яка використовується в парфумерії та медицині.

Бензоїн отримують із смоли дерев, які ростуть на Борнео, Суматрі, Яві та в Таїланді (з наук.-техн. літ.);

Наукові інтереси вченого охоплювали широке коло питань органічної хімії – ароматичні сполуки, бензоїн та його похідні, хемілюмінесценцію (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me