бергсоніанство
БЕРГСОНІА́НСТВО, а, с.
Учення французького філософа-ідеаліста Анрі-Луї Бергсона (1859–1941), що розробив “процесуальну філософію”, в якій головне значення надавалося рухові, змінам та еволюції.
У пошуках шляхів модернізації католицизму було використано як спадщину християнства, так і ідеї деяких філософських систем нерелігійного характеру, зокрема ідеї кантіанства і бергсоніанства (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бергсоніанство — -а, с., філос. Філософська течія, прихильники якої вважають, що сутність життя можна збагнути лише за допомогою інтуїтивного проникнення в предмет. Великий тлумачний словник сучасної мови