1. Словник української мови у 20 томах

бердиш

БЕРДИ́Ш, а́, ч., іст.

Старовинна зброя – сокира з лезом видовжено-півкруглої форми, насаджена на довгий держак.

[Князь:] Путяту вчастував один із твоїх людей почерез тім'я бердишем (І. Франко);

Зоветься бердишем .. зброя. Тепер уже в військах не вживана до бою (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);

Стрільці з бердишами та нагаями протурювали геть усіх цікавих (О. Ільченко);

Стялися алебарди і бердиші одвічних суперників за здобич (Р. Іваничук);

Бердиш свистів у руках, як хворостина (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бердиш — Вид зброї; довге ратище зі списом, топірцем та гаком на кінці [IX] Словник з творів Івана Франка
  2. бердиш — берди́ш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. бердиш — -а, ч. Старовинна зброя – сокира з лезом видовжено-півкруглої форми, насаджена на довгий держак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бердиш — Сокира з кривим лезом на довгому держаку; використовувався піхотою, переважно у середньовіччі. Універсальний словник-енциклопедія
  5. бердиш — БЕРДИ́Ш, а́, ч. Старовинна зброя — сокира з лезом видовжено-півкруглої форми, насаджена на довгий держак. [Князь:] Путяту вчастував один із твоїх людей почерез тім’я бердишем (Фр., IX, 1952, 305); Зоветься бердишем.. зброя. Словник української мови в 11 томах