бережко
БЕ́РЕЖКО.
Присл. до бережки́й.
Полонини стеляться широкі.., Худоба ходить безбач там рогата, Над урвищами бережко пнучись (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бережко — бе́режко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- бережко — БЕ́РЕЖКО. Присл. до бережки́й. Полонини стеляться широкі… Худоба ходить безбач там рогата. Над урвищами бережно пнучись (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 374). Словник української мови в 11 томах