беркліанство

БЕРКЛІА́НСТВО, а, с.

Філософська течія, яка заперечувала об'єктивне існування матеріального світу, стверджувала, що речі є тільки сукупністю відчуттів.

Англійський єпископ Берклі, який жив у 1685–1753 рр., започаткував філософське вчення, що отримало назву “беркліанство” (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. беркліанство — беркліа́нство іменник середнього роду іст. Орфографічний словник української мови
  2. беркліанство — -а, с., філос. Суб'єктивно-ідеалістичне вчення, спрямоване на захист християнської (англіканської) релігії. Великий тлумачний словник сучасної мови