беркліанство
БЕРКЛІА́НСТВО, а, с.
Філософська течія, яка заперечувала об'єктивне існування матеріального світу, стверджувала, що речі є тільки сукупністю відчуттів.
Англійський єпископ Берклі, який жив у 1685–1753 рр., започаткував філософське вчення, що отримало назву “беркліанство” (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- беркліанство — беркліа́нство іменник середнього роду іст. Орфографічний словник української мови
- беркліанство — -а, с., філос. Суб'єктивно-ідеалістичне вчення, спрямоване на захист християнської (англіканської) релігії. Великий тлумачний словник сучасної мови