берлінці

БЕРЛІ́НЦІ, ів, мн. (одн. берлі́нець, нця, ч.; берлі́нка, и, ж.).

Мешканці Берліна.

Своєрідний подарунок Брюсселю зробила комісар Євросоюзу у справах бюджету берлінка Міхаелла Шраєр (з газ.);

Важливо, що ця розмова відбувається в місті, де сорок років тому вирішувалась доля демократії в Європі. Тоді президент Джон Кеннеді сказав: “Я – берлінець” (з Інтернету);

25-річний “непереможений”, як називають його німецькі журналісти, берлінець Томас Ульріх битиметься за титул WBO та WBA в напівважкій ваговій категорії (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me