бертоліди

БЕРТОЛІ́ДИ, ів, мн. (одн. бертолі́д, у, ч.).

Хімічні сполуки, які мають несталий склад.

Бертоліди – мінерали змінного складу, які знаходяться на межі між звичайними сполуками й ізоморфними сумішами (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бертоліди — бертолі́ди хімічні сполуки, склад яких не сталий. Від прізвища французького хіміка К. Бертоле. Словник іншомовних слів Мельничука