бескеття
БЕСКЕ́ТТЯ, рідше БЕСКЕ́ДДЯ, я, с., збірн.
1. Круті урвища, провалля.
Он дивіться, яке бескеття ліворуч від дороги (Сл. Гр.);
Як стріла, шугнула [орлиця] просто на Уласа і вже хотіла вдарити його крилом, щоб зіпхнуть в бескеття (І. Нечуй-Левицький);
Цілісінький день невтомно облазив [Саїд Алі] бескеття берегів Кзил-Су, милуючись її казковою красою... (Іван Ле).
2. Гори, скелі, великі кам'яні виступи.
Перескакуючи через бескеття й спотикаючись по снігу, він [чортик] то .. летів по полю, наввипередки з вітром, то .. нісся йому назустріч (С. Васильченко);
Бескеття літакові не перепона, бездоріжжя – не страшне (О. Гончар);
* Образно. Біліло бескеття хмар (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бескеття — беске́ття іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- бескеття — рідко бескеддя, -я, с. збірн. 1》 Круті урвища, провалля. 2》 Гори, скелі, великі кам'яні виступи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бескеття — Беске́ття, -ття, -ттю, -ттям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бескеття — БЕСКЕ́ТТЯ, рідко БЕСКЕ́ДДЯ, я, с., збірн. 1. Круті урвища, провалля. Он дивіться, яке бескеття ліворуч від дороги (Сл.Гр.); Як стріла, шугнула [орлиця] просто на Уласа і вже хотіла вдарити його крилом, щоб зіпхнуть в бескеття (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- бескеття — Бескеття, -тя с. соб. Обрывъ, обрывы, овраги. Он дивіться, яке бескеття ліворуч від дороги. Пирят. у. Словник української мови Грінченка