1. Словник української мови у 20 томах

бескиддя

БЕСКИ́ДДЯ, я, с., збірн.

Те саме, що беске́ття.

У них під ногами лежала величезна похмура долина. Дике бескиддя внизу, в примарній імлі. Жовта глина урвищ. Сіре, в брудних плямах, як спина ящірки, каміння (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бескиддя — бески́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. бескиддя — -я, с., збірн. Те саме, що бескеття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бескиддя — БЕСКИ́ДДЯ, я, с., збірн. Те саме, що беске́ття. У них під ногами лежала величезна похмура долина. Дике бескиддя внизу, в примарній імлі. Жовта глина урвищ. Сіре, в брудних плямах, як спина ящірки, каміння (Загреб., Європа 45, 1959, 242). Словник української мови в 11 томах