бескидники

БЕСКИ́ДНИКИ, ів, мн. (одн. бески́дник, а, ч.).

Народні месники – опришки, які діяли в XVI–XVIII ст. у Карпатському регіоні.

А ще опришків називали бескидниками, бо жили поблизу гори Бескиди (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бескидники — -ів, мн. Народні месники – опришки, які діяли в 16-18 ст. на Закарпатті. Великий тлумачний словник сучасної мови