бескидники
БЕСКИ́ДНИКИ, ів, мн. (одн. бески́дник, а, ч.).
Народні месники – опришки, які діяли в XVI–XVIII ст. у Карпатському регіоні.
А ще опришків називали бескидниками, бо жили поблизу гори Бескиди (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бескидники — -ів, мн. Народні месники – опришки, які діяли в 16-18 ст. на Закарпатті. Великий тлумачний словник сучасної мови