бехнути
БЕ́ХНУТИ, ну, неш, док., розм.
1. Однокр. до бе́хати 1.
А там футбол [м'яч] десь за ворітьми на вигоні бехне (А. Головко).
2. кого, що. Сильно вдарити.
Він і його [діда] в потилицю як бехне, да з хати й виштовхнув, аж той лобом об стіну вдарився (Ганна Барвінок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бехнути — бе́хнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- бехнути — -ну, -неш, док., розм. 1》 неперех. Однокр. до бехати 1). 2》 перех. Сильно вдарити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бехнути — див. падати Словник синонімів Вусика
- бехнути — БУ́ХНУТИСЯ розм. (важко, з силою, з розгону або з глухим звуком, шумом, гуркотом упасти), БУ́ХНУТИ розм., БА́ХНУТИСЯ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕ́ХНУТИСЯ розм., ГРИ́МНУТИСЯ розм., ГРИ́МНУТИ розм., ГРЮ́КНУТИСЯ розм., ГРЯ́КНУТИСЯ розм., ГЕ́ПНУТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- бехнути — БЕ́ХНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. неперех. Однокр. до бе́хати 1. А там футбол [м’яч] десь за ворітьми на вигоні бехне (Головко, І, 1957, 191). 2. перех. Сильно вдарити. Він і його [діда] в потилицю як бехне, да з хати й виштовхнув, аж той лобом об стіну вдарився (Барв., Опов.., 1902, 500). Словник української мови в 11 томах