1. Словник української мови у 20 томах

бешамель

БЕШАМЕ́ЛЬ, і, ж., кул.

Приправа, соус із молока або вершків з яйцями та борошном, яким поливають м'ясні, рибні чи інші страви.

Назва соусу бешамель походить від імені кухаря Бешамеля, що був при дворі Людовика XIV (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бешамель — бешаме́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бешамель — -і, ж. Приправа, соус із яєць, молока, борошна для м'ясних і рибних страв. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бешамель — бешаме́ль (франц. bochamel) приправа, соус з яєць, молока, борошна для м’ясних і рибних страв. Від прізвища кухаря Бешамеля при дворі Людовіка XIV. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. бешамель — Соус, що його готують з борошна, масла і молока; подають до білого м'яса, риби і овочевих страв (цвітної капусти, спаржі); назва походить від імені винахідника соусу маркіза Л. де Бешамеля (Bechameil). Універсальний словник-енциклопедія