бистроногий
БИСТРОНО́ГИЙ, а, е, поет.
Який швидко ходить, бігає; легкий на ходу, прудкий.
Гнались чужинці за Марійкою, але не зловити їм бистроногу наддністрянку (з легенди);
Кричить він услід їм [татарам] і пускається навздогін своїм баским бистроногим вороньком... (Панас Мирний);
А бистроногі хлопчаки Зайчат ганяють в кручі (М. Гірник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бистроногий — бистроно́гий прикметник Орфографічний словник української мови
- бистроногий — -а, -е. Який швидко ходить, бігає; легкий на ходу, прудкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бистроногий — Прудкий, див. скороход, бистрий Словник чужослів Павло Штепа
- бистроногий — див. жвавий; швидкий Словник синонімів Вусика
- бистроногий — ШВИДКИ́Й (про людей, тварин, засоби пересування тощо — який швидко біжить, летить, пливе, їде, здатний це робити), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙ рідше, СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, ГІНКИ́Й, ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, РОЗГО́НИСТИЙ, ПОРСКИ́Й, ПОРСКЛИ́ВИЙ... Словник синонімів української мови
- бистроногий — БИСТРОНО́ГИЙ, а, е. Який швидко ходить, бігає; легкий на ходу, прудкий. Кричить він услід їм [татарам] і пускається навздогін своїм баским бистроногим вороньком… (Мирний, II, 1954, 118); А бистроногі хлопчаки Зайчат ганяють в кручі (Гірник, Сонце.., 1958, 191). Словник української мови в 11 томах