1. Словник української мови у 20 томах

бистрінь

БИСТРІ́НЬ, і, ж.

Те саме, що бистрина́.

Бистрінь підхопила його [човен] й з ще більшою швидкістю понесла на фарватер ріки (Іван Ле);

* Образно. Він [Петруня] упевнено кинув машину в бистрінь вулиці (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бистрінь — бистрі́нь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бистрінь — -і, ж. Те саме, що бистрина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бистрінь — див. течія Словник синонімів Вусика
  4. бистрінь — БИСТРИНА́ (швидка течія, а також місце на річці, де найшвидше тече вода), БИСТРІ́НЬ, БИСТРЯ́ розм.; СТРОМОВИ́НА рідше (перев. про течію — швидка й бурхлива); СТРИ́ЖЕНЬ (перев. про таке місце на річці). Словник синонімів української мови
  5. бистрінь — Бистрі́нь, -рині́, -рині́, -рі́нню, в -рині́ (непрямі відм., окрім ор., від бистриня́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. бистрінь — БИСТРІ́НЬ, і, ж. Те саме, що бистрина́. Бистрінь підхопила його [човен] й з ще більшою швидкістю понесла на фарватер ріки (Ле, Наливайко, 1957, 398). Словник української мови в 11 томах
  7. бистрінь — Бистрінь, -ні ж. = бистрина. Як же повідь настала, наперла бистрінь на будинок той. Єв. Л. VI. 48. Словник української мови Грінченка