блават
БЛАВА́Т, у, ч.
1. Волошка.
Коло .. хати Зацвіли блавати (з народної пісні);
Де-не-де видніється .. синє чаруюче око блавату або квітка куколю (І. Франко);
Олена .. поспішає на подвір'я, де біля виполеного блавату, тупцюючи, розкошує корівчина (М. Стельмах);
Пишні блавати виходили до неї на стежку з золотої ризи (Б. Харчук);
Із-за Дніпра вечірньою годиною підвів мені коня через блавати (М. Вінграновський);
* У порівн. Над нами синь небес, як росяний блават (М. Рильський).
2. заст. Шовкова тканина блакитного кольору; взагалі шовк; одяг з такої тканини.
Має вона сукні, має і блавати (Сл. Гр.);
Та всі шовки, парчі, кармазини, блавати – се все, мов прах дорожній на жупани Проти великого спасення благодаті (П. Куліш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блават — Бла́ват: Блава́тас, блават: — волошка [13;14;I,II] Блава́ти: — волошки [16;51;32] Словник з творів Івана Франка
- блават — блава́т іменник чоловічого роду волошка; шовкова тканина Орфографічний словник української мови
- блават — Блава́т. Волошка. — Потолочимо колосся! — сказала [Анна] вже цілком лагідно й щасливо, погладжуючи рукою тяжке золотисте колосся, між яким тепер темнів високий блават (Коб., Земля, 286) // пол. bławatek, bławat — волошка. Українська літературна мова на Буковині
- блават — -у, ч. 1》 Волошка. 2》 заст. Шовкова тканина блакитного кольору; взагалі шовк; одяг із такої тканини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- блават — бла́ва́т волошка (ст): Як ти народилася, ніс у тебе був дуже малий, а очі були такі, як блавати. І я навіть запитала в пані Улясі: “Боже, шо ж то за дивна дитина?” (Авторка)||синець Лексикон львівський: поважно і на жарт
- блават — Коштовна шовкова тканина Словник застарілих та маловживаних слів
- блават — ВОЛО́ШКА (польова трав'яниста рослина з синіми квітками), СИНЕ́ЦЬ, ЦЕНТА́ВРІЯ, БЛАВА́Т діал., БЛАВА́ТКА діал. Зеленіють жита.. І волошки у полі синіють (В. Сосюра); Ішли плантаціями, житами, рвали мак, блават, співали (К. Гордієнко). Словник синонімів української мови
- блават — БЛАВА́Т, у, ч. 1. (Centaurea cyanus L.). Волошка. Коло.. хати Зацвіли блавати (Нар. лірика, 1956, 371); Де-не-де видніється.. синє чаруюче око блавату або квітка куколю (Фр., І, 1955, 57); Олена.. Словник української мови в 11 томах
- блават — Блават, -ту м. 1) Голубая шелковая матерія. К. ЧР. 423. Має вона сукні, має і блавати. АД. II. 60. 2) = волошки, Centaurea Cyanus. Вх. Пч. І. 9. Словник української мови Грінченка