1. Словник української мови у 20 томах

благообразний

БЛАГООБРА́ЗНИЙ, а, е, рідко.

Поважний і гарний на вигляд.

Враз благообразне обличчя Маркевича пройнялося якоюсь урочистістю (О. Іваненко);

Благообразний на вигляд аксакал .. сповістив про приїзд Крапкових (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благообразний — Гожий, вродливий Словник чужослів Павло Штепа
  2. благообразний — див. вродливий Словник синонімів Вусика
  3. благообразний — БЛАГООБРА́ЗНИЙ, а, е, рідко. Поважний і гарний на вигляд. Враз благообразне обличчя Маркевича пройнялося якоюсь урочистістю (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 283); Благообразний на вигляд аксакал.. сповістив про приїзд Крапкових (Ле, Міжгір’я, 1953, 73). Словник української мови в 11 томах