благопристойний
БЛАГОПРИСТО́ЙНИЙ, а, е.
Який відповідає вимогам пристойності.
Як і дійсний пастир церкви, батько сімейства повинен бути “непорочний, тверезий, цнотливий, благопристойний, чесний, не п'яниця, не убивця, не сварливий, не корисливий” (з рел.-церк. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- благопристойний — благопристо́йний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- благопристойний — -а, -е, заст. Цілком пристойний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- благопристойний — Гожий, пристойний Словник чужослів Павло Штепа
- благопристойний — див. вихований Словник синонімів Вусика
- благопристойний — БЛАГОПРИСТО́ЙНИЙ, а, е, заст. Цілком пристойний. Словник української мови в 11 томах