благосно
БЛА́ГОСНО.
Присл. до бла́госний.
Йому запаморочилося в голові, і він несподівано тихо і благосно заплакав (із журн.);
// у знач. пред.
В лісі було так благосно, так покійно! (Г. Колісник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- благосно — бла́госно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови