блекаут
БЛЕКА́УТ, у, ч.
1. Масове припинення надходження електричної енергії до споживачів внаслідок аварії або воєнних дій.
Найурожайнішим на блекаути виявився 2003 рік, коли без електрики залишались мільйони споживачів в Італії, Скандинавії, Англії та Швейцарії (з наук.-попул. літ.).
2. фізл. Раптова втрата свідомості, перев. внаслідок падіння рівня кисню в крові.
Небезпечне для пірнальників і аматорів підводного полювання явище поділяють на блекаут мілкої води та блекаут глибоководний (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me