1. Словник української мови у 20 томах

блефароспазм

БЛЕФАРОСПА́ЗМ, у, ч., мед.

Скорочення колового м'яза ока, яке виникає при гострих захворюваннях очей або їх травмуванні і спричиняє стійке спазматичне змикання повік.

Блефароспазм зазвичай починається з частішого моргання, до якого поступово приєднуються тонічні спазми кругового м’яза ока (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блефароспазм — -у, ч. Судомне змикання повік, спазм колового м'язу ока. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. блефароспазм — блефароспа́зм (від грец. βλέφαφον – повіка і спазм) судорожне скорочення колового м’яза повік. Словник іншомовних слів Мельничука