блефувати
БЛЕФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. Застосовувати блеф (у 1 знач.) у грі в карти.
Блефувати в покері – означає робити ставку або піднімати її тоді, коли у вас на руках немає досить хорошої комбінації карт, щоб виграти (з навч. літ.).
2. Навмисно вводити в оману, обдурювати, перебільшуючи свої сили, можливості, значимість і т. ін.
У два роки малята вже можуть блефувати, щоб уникнути покарання (з наук.-попул. літ.);
Не завжди легко визначити, що особа, з якою ви ведете переговори, блефує (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me