блимотливий

БЛИМОТЛИ́ВИЙ, а, е.

Який блимотить.

Чи від блимотливих калюж серед дороги, чи від повітря видалося йому, що шлях, яким ішов, дивно запрозорів (Валерій Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me