1. Словник української мови у 20 томах

блищання

БЛИЩА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. блища́ти.

Південь почувався в бадьорому й п'яному подихові вулиць і в яскравому блищанні зір (Ю. Яновський);

Блищання бляхи.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блищання — блища́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. блищання — -я, с. Дія за знач. блищати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блищання — БЛИЩА́ННЯ, я, с. Дія за знач. блища́ти. Південь почувався в бадьорому й п’яному подихові вулиць і в яскравому блищанні зір (Ю. Янов., II, 1958, 119); Блищання бляхи. Словник української мови в 11 томах