блок-картер

БЛОК-КА́РТЕР, а, ч.

Деталь автомобіля, в якій кріпляться вузли двигуна внутрішнього згоряння.

Блок-картер автомобіля був відлитий із сірого чавуну (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блок-картер — -у, ч. Остов двигуна внутрішнього згоряння для кріплення усіх його механізмів і систем. Великий тлумачний словник сучасної мови