блок-корпус
БЛОК-КО́РПУС, у, ч.
Будівля, що поєднує кілька приміщень різного призначення.
Сучасно обладнаний житловий комплекс являє собою п'ятиповерховий блок-корпус із лоджіями та балконами (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блок-корпус — -а, ч. Будівля, що об'єднує кілька приміщень та прибудов різного призначення в єдине ціле. Великий тлумачний словник сучасної мови