бляск

БЛЯСК, у, ч., діал.

Блиск.

Червоний світ .. сполоснув білу стіну, криваво-червоним бляском засвітилось скло та позолота на іконах (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бляск — бляск іменник чоловічого роду блиск діал. Орфографічний словник української мови
  2. бляск — -у, ч., діал. Блиск. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бляск — див. блиск, блік Словник чужослів Павло Штепа
  4. бляск — БЛЯСК, у, ч., діал. Блиск. Червоний світ.. сполоснув білу стіну, криваво-червоним бляском засвітилось скло та позолота на іконах (Вас., II, 1959, 7). Словник української мови в 11 томах
  5. бляск — Бляск, -ку м. Блескъ, сіяніе. Ясний місяць заглянув в віконця.... пішов бляск по всій хаті. Левиц. І. 8. Словник української мови Грінченка