1. Словник української мови у 20 томах

блідість

БЛІ́ДІСТЬ, дості, ж.

Абстр. ім. до бліди́й 1–3.

Лице облила блідість, тонкі губи .. тремтіли нервово (І. Франко);

Він підійшов до матері, і йому впала в очі страшна блідість її худого обличчя (Б. Антоненко-Давидович);

Блідість лютневого ранку спокійно глянула на дівчину з-за прозорої завіски вікна (В. Підмогильний).

(1) Смерте́льна блі́дість – надзвичайна блідість.

Зиркнувши на мене, вона раптом стихає, усмішка геть зникає їй з обличчя, – воно вкривається смертельною блідістю (П. Колесник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блідість — блі́дість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. блідість — -дості, ж. Абстр. ім. до блідий 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блідість — Блі́дість, -дости, -дості, блі́дістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. блідість — БЛІ́ДІСТЬ, дості, ж. Абстр. ім. до бліди́й 1-3. Лице облила блідість, тонкі губи.. тремтіли нервово (Фр., VII, 1951, 116); Він підійшов до матері, і йому впала в очі страшна блідість її худого обличчя (А.-Дав., За ширмою, 1963, 134). Словник української мови в 11 томах
  5. блідість — Блідість, -дости ж. Блѣдность. Желех. Словник української мови Грінченка